Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання природознавства у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році

Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 11.08.2020 № 1/9-430 Навчання природознавства у 2020/2021 навчальному році у 7-9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою, затвердженою...

Природознавство» – предмет, який поєднує в собі елементи знань з біології, географії, фізики, хімії, астрономії та екології, і є пропедевтикою для їх систематичного вивчення в основній школі. Згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти мета навчання природознавства полягає у формуванні природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом реалізації нового змісту навчання та організації освітнього процесу на засадах компетентнісного, діяльнісного підходів та особистісно-орієнтованого навчання.

У 2020/2021 навчальному році навчання природознавства в закладах загальної середньої освіти здійснюватиметься за навчальною програмою з природознавства для 5 класів загальноосвітніх навчальних закладів, що затверджена наказом МОН від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/navchalni-programi-5-9-klas).

Програмою визначено обов'язковий перелік способів діяльності, до яких відносяться: визначення (впізнавання), спостереження, опис, порівняння природних об'єктів, вимірювання, проведення дослідів, використання довідкової літератури, участь у соціально-орієнтованій діяльності з вивчення екологічних проблем своєї місцевості, а також мінімальну кількість демонстрацій, спостережень, практичних робіт, практичних занять, навчальних проєктів.

Розподіл годин у програмі є орієнтовним. За необхідності і виходячи з наявних умов навчально-методичного і матеріального забезпечення, вчитель  має право самостійно змінювати обсяг годин, відведених програмою на вивчення окремого розділу, у тому числі змінювати порядок вивчення

розділів, тем. Зміст програми позбавлений надмірної деталізації; включає інформацію, необхідну для прийняття рішень в повсякденному житті, збереження здоров’я, формування стратегії поведінки сучасної людини; націлює на використання краєзнавчого матеріалу. В якості пріоритетів програма розглядає формування в учнів способів роботи з природничою інформацією, комунікативних умінь, а також набуття ними елементів природознавчої, здоров'язбережувальної та екологічної компетенцій.

Предметна природничо-наукова компетентність формується на основі опанування учнями різними видами соціального досвіду, який включає знання про природу (знаннєвий компонент), способи навчально-пізнавальної діяльності (діяльнісний компонент), ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності (ціннісний компонент). Для засвоєння навчального змісту предмета «Природознавство» особливе значення мають такі методи і прийоми навчальної діяльності школярів, як спостереження, проведення нескладних дослідів, вимірювань, робота з різними інформаційними джерелами тощо. Тому в кожному розділі програми виділено рубрики «Практичні роботи», «Практичні заняття» та «Навчальні проєкти».

«Практичні роботи» і «Практичні заняття» проводяться і реалізуються на уроці. Виконання практичних робіт оцінюється обов’язково у всіх учнів. Робота учнів під час практичних занять, які спрямовані на формування

компетентностей, може не оцінюватись або оцінюватись вибірково. Компетентнісний потенціал предмету реалізується також і через виконання учнями навчальних проєктів. Програмою передбачено виконання упродовж навчального року чотирьох обов’язкових проєктів, спрямованих на формування певних провідних умінь і навичок. Так головними навчальними завданнями першого проєкту є формування вміння збирати і фіксувати дані, представляти їх наочно, формулювати висновки (математична, інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя), другого — базових навичок співробітництва (соціальна компетентність), третього — вести тривале спостереження, фіксувати дані в журналі спостережень, формулювати гіпотези, планувати і проводити дослідження, пояснювати отримані результати (компетентності у природничих науках і технологіях). У четвертому проєкті до вище названих додається формування ініціативності і підприємливості та екологічної грамотності.

Слід зауважити, що кількість проєктів та тематика їх може бути змінена залежно від навчальних цілей, які ставить перед учнями вчитель, особливостей класу, досвіду вчителя і учнів у виконанні проєктів, особливостей природи свого краю тощо.

Орієнтовний опис проєктів, запропонованих програмою, уміщено на електронному ресурсі «Навчальні проєкти до курсу «Природознавство

(5 клас)»   (http://prirodaprojects.blogspot.com/).

Оскільки підготовка до виконання проєктів вимагає значного часового ресурсу, кваліфікації та досвіду вчителя, залежить від попередніх умінь учнів, а також через те, що проєктна діяльність вимагає досить багато часу і зусиль учнів і вчителів упродовж виконання їх, що може призвести до збільшення навантаження учнів, доцільно узгодити кількість проєктів в кожному конкретному класі з викладачами інших навчальних предметів. Доцільно узгодити з учителями інших предметів, які працюють в цьому класі і також виконують з учнями проєкти, спільні вимоги щодо наскрізних умінь учнів, які формуються і розвиваються при виконанні проєктів. Це сприятиме

формуванню в учнів ключових компетентностей.

Урок природознавства повинен бути цікавим, а не розважальним. Тому не обійтися без проблемних задач, парадоксів, дивовижних протиріч. Сама ситуація незвичайного створює не тільки інтерес, але і потребу з’ясувати, зрозуміти, чому саме так, а не інакше. Оптимізувати освітній процес допоможе використання комп’ютерних технологій. Доцільно пропонувати учням такі завдання як пошук природознавчої інформації, малюнків, фотографій об’єктів і явищ природи, підготовка презентацій тощо.

Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи мають: організація спостережень в природі; проведення дидактичних ігор; вирішення ситуативних завдань; використання творчих завдань; уроки, що їх проведено у формі подорожі, віртуальної екскурсії, усного журналу, репортажу з місця подій; святкування Дня Землі, Дня космонавтики, Дня прильоту птахів, екологічні акції тощо. У навчальних цілях доцільно використовувати місцевий природознавчий та краєзнавчий матеріал, проводити екскурсії у природу, населеним пунктом, до краєзнавчого або природничого музею, будинку природи, планетарію, обсерваторії тощо.

Освітній процес необхідно спрямовувати також на формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок та ключових компетенцій. У цьому

пріоритетами є: діяльнісний підхід, використання для пізнання навколишнього світу різних методів і прийомів, робота з різними джерелами інформації для розв’язування проблемних завдань. Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик та використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронного планетарію, відеосюжетів, віртуальних екскурсій тощо), що сприятиме формуванню в учнів комунікативної та соціальної компетентностей.

Інформуємо, що у рамках Меморандуму про співпрацю між Міністерством освіти і науки України та Благодійною організацією «Фонд Кличко» і освітнього проєкту «Zero Waste School» створено онлайн-курс «Екоакадемія» (http://kf-ecoacademy.org/), покликаний навчити молодь вести екологічний спосіб життя. Через екогероїв учасники курсу дізнаються про наслідки несвідомого споживання, чим шкідливі відходи і як правильно їх сортувати. Участь в екокурсі є безкоштовною

 

МОН надало рекомендації щодо роботи 

шкіл з 1 вересня

Міністерством освіти і науки надані рекомендації з організації роботи закладів загальної середньої освіти, яких мають дотримуватись школи у роботі із забезпечення створення безпечних умов організації освітнього процесу в новому навчальному році.

Рекомендації містять поради з організації підготовчих заходів для відновлення освітнього процесу, особливостей відвідування шкіл та організації освітнього процесу.

До старту навчального року засновникам закладів рекомендовано забезпечити школи дезінфікуючими, миючими засобами та засобами індивідуального захисту, обладнати місця для обробки рук та збору використаних масок і рукавичок, створити умови для соціального дистанціювання та уникнення скупчень.

Окрім того, школам буде необхідно створити умови для дистанціювання учасників освітнього процесу, зокрема відкрити декілька входів до будівлі, збільшити відстань між партами, використовувати розмітку на підлозі для організованого руху коридорами, виокремити зони переміщення для різних вікових категорій учнів, використовувати великі приміщення – актові зали, рекреації, коридори, адаптовані для потреб навчання, за сприятливих погодних умов проводити заняття на відкритому повітрі, встановити гнучкий графік початку занять для різних категорій учнів.

Для мінімізації пересування учнів у приміщеннях закладу рекомендовано закріпити за класами окремі навчальні кабінети.

Під час уроків учителям варто обирати види діяльності, які мінімізують безпосередній фізичний контакт між учнями, зокрема зменшуючи кількість комунікаційних вправ, як-то проведення ранкового кола.

 

МОН: освітян можна преміювати за дистанційну роботу

Працівникам закладів освіти, які проводять заняття в умовах дистанційного навчання, можуть бути встановлені відповідні надбавки.

Про це йдеться у відповіді Міністерства освіти і науки на звернення Профспілки працівників освіти і науки щодо встановлення стимулюючих виплат вчителям та викладачам закладів за роботу в умовах дистанційного навчання, що було надіслане на урядову «гарячу лінію».

В освітньому відомстві зазначають, що відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, оплата праці педагогічних працівників установ і закладів освіти провадиться виходячи із встановлених ставок заробітної плати (посадових окладів) з урахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок.

Вчителям, викладачам закладів освіти, які на період карантину були переведені на роботу в гнучкому та/або дистанційному режимі виплачувалась заробітна плата на загальних підставах з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації.

Також у Міносвіти повідомляють, що керівникам закладів надано право у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, установлювати працівникам цих закладів конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них.

«Зокрема, працівникам закладів освіти, які проводять заняття в умовах дистанційного навчання, керівником закладу може бути установлена надбавка за складність і напруженість у роботі у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки)», - повідомили у Міністерстві освіти і науки.

Віртуози онлайну: 7 статей про дистанційне та змішане навчання 

Нова реальність поступово стає звичною. Але щоб почувати себе впевнено під час дистанційного або змішаного навчання, усі потребують додаткових знань: і вчителі, і батьки, і діти. Читаємо поради від «Освіторії» на будь-які онлайн-випадки, аби вийти на новий рівень. https://osvitoria.media/experience/7-statej-dlya-nathnennya-vchyteliv-ta-batkiv-pislya-tryvalogo-karantynu-3-2-2-2/

Ухвалено Концепцію природничо-математичної освіти

Ухвалено Концепцію 

природничо-математичної освіти

Ухвалено Концепцію природничо-математичної освіти Кабінет Міністрів ухвалив Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), реалізація якої передбачена до 2027 року. Відповідне рішення було ухвалено під час засідання уряду. Концепція спрямована на модернізацію STEM-освіти, її впровадження на всіх рівнях освіти, встановлення партнерства з роботодавцями і науковими установами та їхнє залучення до розвитку природничо-математичної освіти. За словами в.о. міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, запровадження STEM-освіти не тільки дозволить вчителям наочніше пояснювати необхідний матеріал, а й допоможе учням ще зі шкільної парти вчитися критичному мисленню та вдало комбінувати отримані знання для вирішення реальних життєвих ситуацій. «Одними із основних компетентностей школярів є навички логічного і математичного мислення та наукове розуміння природи і сучасних технологій. Ми прагнемо, щоб науково-технічні, математичні, інженерні професії стали знову популярними, а цю популярність потрібно розвивати із отриманих знань у школі», – зазначив Шкарлет. Планується, що навчальні методики та навчальні програми STEM-освіти будуть спрямовані на формування компетентностей, актуальних на ринку праці. Зокрема, це критичне, інженерне і алгоритмічне мислення, навички оброблення інформації й аналізу даних, цифрова грамотність, креативні якості та інноваційність, навички комунікації. STEM-освіта буде впроваджуватись із урахуванням принципів особистісного підходу, постійного оновлення змісту освіти відповідно до нових досягнень науки та вимог ринку праці, формування необхідних компетентностей на всіх складниках та рівнях освіти, розвитку закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування. Розвиток STEM-освіти може бути забезпечений на початковому, базовому, профільному, вищому/професійному рівнях освіти. У Міністерстві освіти зазначають, що STEM-освіта може реалізуватися через усі види освіти – формальну, неформальну, інформальну (на онлайн-платформах, у STEM-центрах/лабораторіях, за допомогою екскурсій, турнірів, конкурсів, фестивалів, практикумів тощо). Як відомо, система STEM-освіти базується на трансдисциплінарному підході до навчання, практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань для розв’язання практичних проблем та їхнього використання у професійній діяльності. Поширити Освіта.ua 06.08.2020

Випускники 2020 можуть спокійно видихнути — усі, хто складав ЗНО на основній сесії, вже отримали свої результати 

Які порогові бали цього року?

Через пандемію та локдаун порогові бали з усіх предметів знизили порівняно з минулим роком. Найбільше зниження відбулося з математики і хімії: цього року мінімальний поріг склав/не склав становить 9 тестових балів з математики (минулого року — 11 балів) і 13 балів із хімії (минулого року — 16).

91 % учасників ЗНО подолали поріг склав/не склав і отримали можливість вступати у вищі навчальні заклади. Минулого року ця кількість була 85 %.

Складання основної сесії ЗНО не вплинуло негативно на рівень поширення Covid-19 в Україні.

Новий навчальний рік: переліки рекомендованої літератури

Міністерством освіти і науки надані переліки навчальної літератури, що рекомендована відомством для використання в школах у 2020/2021 навчальному році.

Відповідний лист підписаний заступником міністра освіти і науки Любомирою Мандзій.

Зокрема, відомством надані переліки рекомендованої літератури для учнів початкових  та 5-11 класів, учнів з навчанням мовами національних меншин, а також перелік навчальної літератури для закладів дошкільної освіти та дітей з особливими освітніми потребами.

Переліки можуть бути доповнені новими назвами навчально-методичних посібників за результатами розгляду відповідних предметних комісій Науково-методичної ради з питань освіти.

Окрім цього, у Міністерстві освіти нагадали, що комісією Науково-методичної ради схвалено до використання в школах методичний посібник «Організація дистанційного навчання в школі. Мeтодичні рекомендації».