МОН розробило Положення про ліцей

Міністерство освіти розробило проєкт Положення про ліцей.

Відповідний проєкт документа оприлюднений відомством для громадського обговорення.

Основними завданнями діяльності ліцею є виявлення та розвиток здібностей та обдарувань учнів, їхніх індивідуальних здібностей, досягнення ними результатів навчання, прогресу в розвитку.

Окрім того, ліцеї впроваджуватимуть організацію вивчення профільних предметів, розроблення та впровадження нових освітніх технологій і форм організації освітнього процесу.

Зарахування дітей до державних, комунальних і корпоративних ліцеїв відбуватиметься на конкурсних засадах. Також конкурси можуть проводитись для зарахування дітей до 5-9 класів за умови, що кількість поданих заяв про зарахування перевищуватиме загальну кількість вільних місць у відповідних класах.

Структура та тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними та форми організації освітнього процесу в ліцеї визначатимуться педагогічною радою ліцею у межах часу, передбаченого його освітньою програмою.

Водночас навчання в ліцеї може організовуватись у класах  або групах, а також міжкласних проєктних групах учнів або навчальних кабінетах.

Окрім того, ліцей зможе створювати у своєму складі класи та групи з вечірньою або заочною, дистанційною формою навчання, а також інклюзивні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

 У складі ліцею передбачається можливість створювати тимчасові науково-дослідницькі класи або міжкласні проєктні групи учнів. 

Керівництво ліцеєм здійснюватиме його директор, а колегіальним органом управління ліцею виступатиме педагогічна рада.

Громадське обговорення проєкту документа триватиме до 15 грудня 2020 року.

Зауваження та пропозиції до положення можна надсилати на e-mail: v_bozhinskiy@mon.gov.ua.

ОЗНАЙОМИТИСЬ З ДОКУМЕНТОМ

 

Школи з усієї України запрошують взяти участь у змаганні з фізичної культури та здорового способу життя у рамках проєкту «Healthy Schools: заради здорових і радісних школярів». Переможці отримають гранти на обладнання для STEM-лабораторій. Про це оголосили на офіційній сторінці проєкту. Усі охочі школи можуть зареєструватися для участі в проєкті до 15 листопада включно за посиланням на сайті програми.

Проєкт покликаний популяризувати здоровий спосіб життя та виховувати корисні звички серед школярів. Автори проєкту підтримують концепцію «здорового дизайну» відпочинкових зон та приміщень, де перебувають і харчуються діти.

Щоб взяти участь, необхідно розробити план «здорових» активностей і звітувати про досягнення щотижня. Програма складається з трьох випробувань:

«Фізична культура» (16 листопада 2020 – 16 грудня 2020);

«Ментальне здоров’я» (2 лютого 2021 – 2 березня 2021);

«Здорове харчування» (1 квітня 2021 – 30 квітня 2021).

Після кожного етапу на основі звітів шкіл буде обрано переможців. Таким чином, протягом Програми буде визначено 15 переможців, які отримають гранти на закупівлю обладнання для STEM-лабораторій (STEM розшифровується як: S-science, T-technology, E-engineering, M-mathematics). Залежно від призового місця школа може отримати 35 000, 20 000, 15 000, або 10 000 гривень.

Правила участі можна прочитати на сторінці проєкту.

 

               МОН розпочало дискусію про терміни             шкільного навчання

Дискусія, яка триває в освітній спільноті з приводу термінів початку та завершення шкільного навчання, у жодному разі не передбачає повернення десятирічки.

Про це у своєму Telegram написав в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет, коментуючи повідомлення деяких ЗМІ щодо відмови від моделі 12-річної шкільної освіти.

«Відмова від 12-річної шкільної освіти – це абсолютний фейк. Дискусія, яка не перший рік триває в освітній спільноті з приводу термінів початку та завершення шкільного навчання, у жодному разі не передбачає повернення десятирічки», - зазначає в.о. міністра освіти і науки.

Він наголосив, що 12-річна шкільна система є європейською тенденцією.

«Для мене є абсолютно зрозумілим, чому саме 12-річна система. Це загальноєвропейська тенденція. Наприклад, у Німеччині, в деяких федеральних землях, дитина не зможе вступити до магістратури, якщо в неї попередньо немає 15,5 років навчання: 12 років школи і 3,5 роки бакалаврату», - наголошує Шкарлет.

Окрім того, очільник МОН висловив переконання щодо необхідності більш активної комунікації із суспільством щодо цього питання.

«А передусім ми повинні вести діалог із батьками, які, на відміну від освітян, все ще мають більше запитань, ніж відповідей про 12-річну школу. Наприклад, перебуваючи у відрядженнях в регіонах та спілкуючись з батьками школярів, неодноразово чув обурення з приводу того, що діти будуть закінчувати школу у 18-19 років», - зазначає Сергій Шкарлет.

Водночас він акцентував увагу на тому, що є інші, не менш вагомі аргументи на користь 12-річної школи.

«Тому це питання було й залишається відкритим для фахової дискусії. Ми маємо напрацювати необхідні рішення, щоб 12-річна шкільна освіта діяла, стала зручною та ефективною для дітей, педагогів, батьків. У деяких країнах ЄС навчання розпочинають із 5 років і закінчують у 17. Звучала така пропозиція і на сьогоднішній нараді в МОН із керівниками облуправлінь. Це варто обдумати, враховуючи стандарти Нової української школи, та обговорити на педрадах, в інститутах підвищення кваліфікації, з батьками. МОН розглядає всі пропозиції «за» і «проти», - повідомив в.о. міністра освіти і науки.

За його словами, дискусія є відкритою, і допоки не будуть напрацьовані оптимальні варіанти, жодних рішень Міністерство освіти і науки  не ухвалюватиме.

 12-річна школа реформа середньої освіти

Освіта.ua

10.11.2020

 

МОН просить вчителів не перевантажувати дітей

Міністерство освіти звернулося до вчителів з проханням уникати в умовах дистанційного навчання великого й нескоординованого обсягу домашніх завдань та не робити освітній процес надмірно тривалим.

Про це йдеться у листі в.о. міністра освіти і науки, що адресований керівникам закладів освіти.

За словами Сергія Шкарлета, останнім часом на телеефірах та в ході особистих зустрічей батьки усе більше порушують питання щодо перенавантаження дітей, а саме: надмірної тривалості освітнього процесу в онлайн-режимі та великого й нескоординованого між учителями-предметниками обсягу домашніх завдань.

«На жаль, сьогодні діти часто позбавлені активного живого спілкування у стінах школи. Саме тому організація освітнього процесу із використанням «outdoor» активностей дуже вітається батьками», - зазначає Шкарлет.

Окрім того, звертаючись до директорів шкіл, в.о. міністра освіти наголосив на необхідності чути учнів та їхніх батьків.

«Шановні керівники шкіл! Від вашого вміння чути учнів та їхніх батьків, від здатності забезпечити виконання карантинних рекомендацій та організувати процес навчання сьогодні залежить, з якими знаннями, компетентностями та емоціями школярі завершать цей складний навчальний рік», - підкреслив Сергій Шкарлет.

Також він висловив переконання в тому, що професіоналізм педагогічних працівників дозволить з гідністю пройти випробування пандемії та пом'якшити батьківську тривогу за здоров'я й психологічний комфорт дітей.

Освіта.ua

04.11.2020

 

У МОН розповіли, як обліковувати та оплачувати дистанційні уроки

При організації дистанційного навчання за вчителями зберігаються доплати за перевірку навчальних робіт учнів, надбавки за складність і напруженість у роботі та  інші доплати і надбавки передбачені законодавством.

Про це йдеться у роз'ясненні Міністерства освіти щодо застосування норм нового Положення про дистанційну форму здобуття повної середньої освіти в частині обліку навчальних занять та оплата праці вчителів.

У відомстві повідомляють, що при здійсненні дистанційного навчання вчителям необхідно зазначати у класному журналі режим проведення (синхронний, асинхронний) конкретного навчального заняття.

Відмітка про відсутність учня може робитися лише під час навчального заняття в синхронному режимі. Проведення всіх навчальних занять незалежно від режиму проведення датується відповідно до календарно-тематичного планування.

Також у Міністерстві освіти зазначають, що наразі законодавством не визначено особливостей оплати праці педагогічних працівників, які організовують дистанційне навчання.

«Водночас при організації дистанційного навчання зберігаються доплати за перевірку навчальних робіт учнів, роботу в інклюзивних класах (групах), надбавки за складність, напруженість у роботі, за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, інші доплати і надбавки відповідно до законодавства», - наголошують у МОН.

Окрім того, з метою дотримання прав педагогічних працівників дистанційне навчання має організовуватися в межах їхнього робочого часу, з урахуванням режиму роботи закладу освіти.

Також Міністерство освіти при розробці нового Положення про дистанційну форму здобуття освіти врахувало застереження Міністерства фінансів щодо справедливої професійної діяльності вчителів під час дистанційного навчання, коли частина педагогічних працівників діяла в умовах значного навантаження, а інша частина — за наявної можливості не використовувала технології дистанційного навчання.

У зв'язку з тим, Міністерство освіти наголошує, що організація освітнього процесу має забезпечувати регулярну та змістовну взаємодію суб'єктів дистанційного навчання. Не менше 30 % навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, має бути організовано в синхронному режимі.

Окрім того, заклад освіти має забезпечити регулярне відстеження результатів навчання учнів, а також надання їм підтримки в освітньому процесі.

Педагогічні працівники, які організовують дистанційне навчання, мають підвищувати свою кваліфікацію щодо використання цифрових технологій в освітньому процесі.

Водночас обов'язкової наявності у педагогічних працівників документів про підвищення кваліфікації шляхом формальної освіти Положенням не передбачається. Визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо використання інформаційно-комунікативних (цифрових) технологій в освітньому процесі шляхом формальної та неформальної освіти належить до повноважень педагогічної ради школи.

Заклади освіти, які організовують дистанційне навчання, мають забезпечити механізм моніторингу та контролю якості дистанційного навчання.

«Такий механізм може включати відстеження регулярності синхронної взаємодії, формування в учнів навичок самоконтролю, способи забезпечення академічної доброчесності в умовах віддаленості учасників дистанційного навчання, різні методи вивчення думки учасників освітнього процесу щодо недоліків і труднощів у навчанні, визначення потреби у навчанні педагогічних працівників та організація відповідного навчання (у тому числі взаємонавчання педагогічних працівників одного закладу освіти) тощо», - йдеться в рекомендаціях Міністерства освіти і науки.

Освіта.ua

02.11.2020

 

Як за новим Держстандартом оцінюватимуть учнів і вчителів

Багатьох батьків під час будь-яких реформ непокоїть найбільш прагматичне: «Які оцінки матиме моя дитина?» Хоча Держстандарт — це лише перший документ на шляху до реалій НУШ у базовій школі, у ньому вже заклали критерії, за якими оцінюватимуть учнів. Про це, а також про те, як зміниться система підвищення кваліфікації вчителів, та про багато іншого розповіли директор Українського інституту розвитку освіти Вадим Карандій та заступник директора Команди підтримки реформ при Міністерстві освіти і науки України Роман Шиян.

https://osvitoria.media/experience/yak-za-novym-derzhstandartom-otsinyuvatymut-uchniv-ta-vchyteliv/

 

Базова освіта в стилі НУШ: на що чекати дітям і батькам

З вересня 2022 року п’ятикласники вчитимуться по-новому: за Держстандартом базової середньої освіти, який затвердили цієї осені. Кажуть, що цей період у житті школяра дуже важливий для розкриття здібностей і подальшого успішного навчання. Тож що нового обіцяють? Чим стандарт відрізняється від двох попередніх? Розповідає заступник директора Команди підтримки реформ при Міністерстві освіти і науки України, співавтор цього документа Роман Шиян.

https://osvitoria.media/experience/bazova-osvita-u-styli-nush-na-shho-chekaty-dityam-ta-batkam/