З вересня 2022 року п’ятикласники вчитимуться по-новому: за Держстандартом базової середньої освіти, який затвердили цієї осені. Кажуть, що цей період у житті школяра дуже важливий для розкриття здібностей і подальшого успішного навчання. Тож що нового обіцяють? Чим стандарт відрізняється від двох попередніх? Розповідає заступник директора Команди підтримки реформ при Міністерстві освіти і науки України, співавтор цього документа Роман Шиян.

Це вже третє покоління стандартів. Одна з основних відмінностей: компетентнісний підхід. Освітяни та батьки можуть згадати, що такі самі терміни були в школі попередніх часів. Але насправді йдеться про зовсім різні речі.

Уявіть собі таке планування: людина записує, що неодмінно має зробити на тижні (відвідати магазин, полити квіти, викласти фото в соцмережі, відповісти на е-листи тощо). А потім масштабує це на місяць, рік, десятиріччя. У такому разі все, що вона може зафіксувати: так складеться. Доведеться, приміром, придбати тисячу разів продукти, зробити сотні постів, відповісти на сотні листів. Чи допоможе це прийти до якоїсь мети? Аж ніяк.

Тож уже майже півсторіччя люди знають правило цілепокладання: записати, до якої мети хочеш прийти, а потім розбити це завдання на маленькі пункти — на роки, місяці, тижні. Якщо я хочу, скажімо, написати книгу за рік, то щодня маю писати хоча б сторінку. Якщо через інші справи не вистачає на це часу, мрія сама собою не здійсниться. Треба щось міняти вже зараз, бо без цього навряд чи вдасться задумане.

Тобто правильно планувати не від того, що є, не від щоденних справ до довготермінової мети, а навпаки.

Так само і з учнями. Раніше все будувалося на предметних компетентностях, тобто йшли від запропонованого змісту шкільних дисциплін до вимог до навчання. У цьому Держстандарті навпаки: на добір змісту предметів впливатимуть результати, яких має досягти випускник базової школи.

https://osvitoria.media/experience/bazova-osvita-u-styli-nush-na-shho-chekaty-dityam-ta-batkam/